«Невидима правда» ромської молоді: як медіа висвітлювати життя спільноти
У п’ятницю, 23 квітня, відбулося онлайн-обговорення, де представники ромської спільноти, правозахисники, громадські активісти та команда фільму «Невидима правда» обговорили проблеми, з якими в Україні стикається ромська молодь, а також роль медіа у розвитку й утвердженні толерантності в суспільстві. Ініціювала подію команда UA: Суспільне мовлення.
До дискусії долучилися: керівник Ромської програми Міжнародного фонду «Відродження» Сергій Пономарьов, перша заступниця керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ірина Савицька, президентка ГО «Об’єднання ромських жінок “Голос Ромні”» Анжеліка Бєлова, медіатренерка, правозахисниця, консультантка Ради Європи Ольга Веснянка, генпродюсерка регіонального мовлення Суспільного Марія Фрей, член Наглядової ради Суспільного з питань нацменшин Дмитро Ананьєв, секретар Ромської ради України Сергій Єрмошкін, український історик, журналіст, публіцист, медіаексперт Роман Кабачій, головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності Голови ДЕСС (ромські питання) Денис Терещенко, менеджерка ініціатив у сфері культури МФ «Відродження» Радoслава Кабачій.
Крім цього, в обговоренні взяли участь один з героїв фільму «Невидима правда» Даниїл Кондур та авторка ідеї й сценаристка стрічки, креативна продюсерка Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Олена Кривенко.
Модерувала обговорення керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасія Гудима.
«Суспільне вирішило ініціювати це онлайн-обговорення, аби ми, як медіа, змогли зрозуміти, в якому векторі висвітлювати тематику ромської спільноти, а ви, як громадські активісти, зрозуміли, як працювати з медіа, які надавати матеріали та якими історіями ділитися. Насправді у нас із вами спільна мета — уникнути стереотипізації в суспільстві, зокрема до ромської спільноти», — сказала на початку зустрічі Анастасія Гудима.
«Невидима правда» про ромську спільноту: знайомство з командою фільму
Зустріч розпочалася з обговорення стрічки «Невидима правда», прем’єра якої була 15 квітня на Суспільному. Документальний фільм став поштовхом до організації онлайн-обговорення проблем молодих ромів та пошуку рішень для медіа, як висвітлювати цю тематику.
Авторка ідеї та сценаристка стрічки, креативна продюсерка Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Олена Кривенко розповіла про головні меседжі, які команда фільму намагалася донести до глядача.
«Насамперед ми хотіли показати батькам-ромам, що навчання — це формула кращого життя для їхніх дітей. А для глядачів інших національностей, зокрема й українців, нам було важливо донести, що люди будь-якої національності можуть робити добрі справи, навчатися і досягати мети. На жаль, людська природа така, що ми чомусь пам’ятаємо про погане і не помічаємо хорошого. Я знаю, що серед ромів є чимало дуже талановитих, креативних та освічених людей», — розповіла Олена Кривенко.
Один з героїв короткометражки — Даниїл Кондур — подякував команді за спільну роботу та досвід, який здобув під час зйомок.
«Від початку проєкту мені було приємно працювати з командою Суспільного. Приємно здивувало те, що ці люди справді спершу захотіли розібратися в темі: часто просили консультації, щоб відзняти хороший фільм. Вважаю, що команда показала реальні проблеми і, найголовніше, мрії ромів, надію та дії тих, хто хоче ці мрії втілити в життя», — поділився враженнями один з героїв фільму «Невидима правда» Даниїл Кондур.
Головні проблеми ромської спільноти в Україні: які вони?
«Одна з проблем — відсутність ромського голосу в медіа. Те, що ми зазвичай спостерігаємо, це закадровий голос, який пояснює глядачеві, хто такі роми, що вони роблять, що з ними відбувається. Навіть якщо ця закадрова історія прагне сформувати позитивні картинку, вона все одно не позбавлена суб’єктивної оцінковості. Ще одна проблема — індивідуалістсько-психологічний підхід, з яким різні медіа підходять до ретрансляції історії. Він робить героя центром власного всесвіту, де будь-які його дії та рішення можуть бути пояснені внутрішнім станом самого героя і нічим іншим. Зрештою, на життя кожного з нас впливають фактори, які лежать поза межами їхнього контролю. В цьому сенсі дуже важливо обирати дещо інший підхід — соціологічний, який би демонстрував не тільки героя, а й контекст, в якому він перебуває, і те, як ці умови життя й інші інституції визначають його дії та рішення», — переконаний Сергій Пономарьов.
Як розповіла перша заступниця керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ірина Савицька, від початку цього року більшість зафіксованих звернень щодо дискримінації стосуються ромської спільноти. Здебільшого це випадки ненадання інформації, порушення права на соціальний захист чи медичну допомогу.
«Це ще раз підтверджує, ромська спільнота — одна з найбільш вразливих в Україні серед інших національних меншин. За допомогою таких фільмів ви дозволяєте побачити те, що більшості суспільства не відомо й не знайомо, та привернути увагу до того, що ромська молодь — така ж, як і молодь інших національностей: з тими ж цінностями та життєвими цілями. На сьогодні основною проблемою ромів у доступі до будь-яких сфер життя є відсутність належних документів. Неможливість оформити паспорт позбавляє представників ромської спільноти і медичної допомоги, і доступу до освіти, і доступу до роботи. Тому показуючи в медіа ті чи інші проблеми, ми власне і будемо привертати увагу суспільства і органів державної влади, на чиї плечі й має лягти розв’язання цих проблем, щоб інтегрувати ромську спільноту в суспільство України», — розповіла Ірина Савицька.
Анжеліка Бєлова, президентка ГО «Об’єднання ромських жінок “Голос Ромні”» поділилася результатами дослідження, проведеного у Запорізькій та Дніпропетровській областях, взаємозв’язку між рівнем освіти, народженням першої дитини у відносно ранньому віці та проблемами із самореалізацією. Згідно з ним, однією з найголовніших викликів для опитаних ромських жінок та дівчат стало те, що доволі консервативна ромська громада обмежує їхнє право вибору щодо освіти, шлюбу чи працевлаштування. Як наслідок — ранні шлюби, через які жінка у молодому віці народжує та зайнята доглядом за дітьми, при цьому втрачаючи можливість отримати спеціальність, офіційно працевлаштуватися й самореалізуватися.
«Хочу підкреслити закладені в стрічці “Невидима правда” ключові меседжі: для ромської молоді в цілому і ромських дівчат та їхніх батьків зокрема — можливість і важливість отримання освіти, незважаючи на соціальне становище родини. Це — теми, важливі не лише для ромської молоді, а й для державних структур, для однолітків ромів у школі. Щиро дякую всім, хто створював концепцію фільму, герої якого — не тільки ромські активісти, а й різні люди, з різними долями, з різних соціальних верств населення», — зазначила Анжеліка Бєлова.
«Ромська молодь вимушена долати багато перешкод на шляху до здобуття сучасної освіти, їхні стартові умови у порівнянні з однолітками іноді відрізняються. Підлітки, які опинилися у складних життєвих обставинах, мають менше варіантів підтримки поза межами ромської спільноти, для них існує ризик замкненого кола. Подолати це можна спільними зусиллями держави, громадянського суспільства, самих ромів. Ключова роль фільму — в тому, що він і справді демонструє ту “невидиму правду”, яка існує — про ромську молодь, що живе поруч з нами, навчається або ж прагне навчатися, зберігає свою мову, але вчить або вже знає й українську», — зазначив Денис Терещенко, головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності Голови ДЕСС (ромські питання).
Як побудувати толерантне ставлення до ромської спільноти в Україні?
«Медіа має безпосередній вплив на те, як суспільство сприймає світ. Усе, що ми бачимо навколо, — створює нашу реальність. Ситуація, яка наразі склалася з ромським питанням в Україні, — це результат того, як медіа висвітлювати ромську тематику впродовж десятиліть. Суспільний мовник у своїй роботі прагне демонструвати безпечність нашого унікального та різноманітного суспільства і сприяти розвитку інклюзії в Україні. Для того, аби допомогти нашій аудиторії змінювати свої переконання, нам як медійникам, треба працювати з нашими власними переконаннями також. Робота над фільмом “Невидима правда” для нашої команди дала можливість побачити світ по-іншому і показати цю історію нашій аудиторії. Я дуже сподіваюся на відкритість ромської спільноти для взаємодії з нами та на співпрацю з міжнародними партнерами, бо мета у нас одна — змінити ставлення суспільства до ромської спільноти», — розповіла генпродюсерка регіонального мовлення Суспільного Марія Фрей.
«На жаль, обставини в Україні такі, що не можна вдавати, що роми можуть довіряти українській державі. Змінити це — наша спільна справа. З одного боку — все суспільство має працювати над верховенством права і демократії щодня, з іншого, говорячи про медіа, — треба продовжувати такі ініціативи (поширення правдивої інформації про спільноту — авт.) і онлайн, і офлайн. Тематику дотримання прав людини щодо українців ромського походження краще доносити через сторітелінг. У фільмі “Невидима правда” немає стигматизації чи розмежування “ми — вони”. Дуже добре, що самі герої говорять у кадрі», — зауважила медіатренерка, правозахисниця, консультантка Ради Європи Ольга Веснянка.
«Команда (фільму “Невидима правда” — авт.) показує, що доля ромів — у їхніх руках: вони можуть піти вчитися чи працювати. На жаль, в Україні у багатьох виникає страх, коли вони бачать ромів на вулиці. Але, як показує фільм, серед ромів є чимало культурних людей, тих, хто прагне нової якості життя. Я буду допомагати та сприяти Суспільному телебаченню та Координаційному центру (мовлення національних меншин — авт.) у таких ініціативах усіма силами й можливостями», — пообіцяв Дмитро Ананьєв, член Наглядової ради Суспільного з питань нацменшин.
Роман Кабачій, український історик, журналіст, публіцист і медіаексперт, розповів про загальний позитивний досвід у медіа із висвітлення ромської тематики.
«Ромська тематика може бути не просто присутня, а й затребувана в медіа, якщо показувати модне й сучасне ромське мистецтво. Коли ми говоримо про висвітлення ромської теми в медіа, то тут можна ставити висвітлення сучасної культури ромів і те, як можуть співпрацювати роми й не-роми, наскільки плідною може бути ця співпраця, — каже Роман Кабачій. — Ромська культура може бути привабливою й естетичною, може бути предметом гордощів».
Сергій Єрмошкін, секретар Ромської ради України, акцентував на тому, що фільм «Невидима правда» стає частиною документальної фіксації сучасної історії ромів.
«Я не лише сам подивився цей фільм, а й дізнався думку інших людей про нього — цікавила перш за все психологія сприйняття. Фільм дуже позитивно сприйнятий усіма, з ким говорив, — зазначив Сергій Єрмошкін. — Для мене, архівіста, цей фільм — це ще й документ. Уявіть значення цього фільму через 50 років — не тільки для ромів, які у ньому фігурують, а й для їхніх дітей та внуків. Архівація історії — збір фотографій, відео й документів — це те, на важливості чого я завжди наголошую у спілкуванні з ромами. Важливо, щоб створення подібних фільмів і книг відбувалося за фінансової підтримки саме державних структур України».
Радoслава Кабачій, менеджерка ініціатив у сфері культури МФ «Відродження», на завершення обговорення зазначила: «Питання різноманіття — не є проблемою, а є збагаченням нашої спільної української культури. Всі національні меншини, у тому числі й роми — це частина України. Пам’ятатимемо це — це буде і головна мотивація, і основна лінія стандартів журналістики у висвітленні цих питань».
Переглянути документальний фільм «Невидима правда» можна за посиланням.
Нагадаємо, UA: Суспільне мовлення — єдине медіа в Україні, яке постійно створює проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин.
Команда Центру співпрацює з редакціями Суспільного, що виготовляють проєкти мовами нацспільнот в Ужгороді, Чернівцях та Одесі: координує та консультує їх. UA: ЗАКАРПАТТЯ створює телепрограми угорською, словацькою, ромською, русинською, німецькою та румунською. UA: ОДЕСА — гагаузькою, молдавською та болгарською. Команда UA: БУКОВИНА виготовляє проєкти румунською.